Оксана Яворська

Робота в журналістиці

Оксана написала 14 статей для 50vidsotkiv.org.ua про жінок у політиці, розвиваючи журналістські навички та підтримуючи феміністичний рух в Україні. Вона здобула досвід у аналізі виборів, інтерв’ю з політикинями та дослідженні насильства і громадських проєктів. Її вразили розмови з жінками на місцевому рівні, які прагнуть змін попри обмеження. За свої статті Оксана отримувала нагороди на конкурсах.

Перші кроки в журналістиці

Вже не можу пригадати, хто саме рекомендував мене як дописувачку для сайту про жінок у політиці 50vidsotkiv.org.ua, але я дуже вдячна цій людині. За один рік мені вдалося написати 14 статей, які допомогли розвинути журналістські навички і зробити свій скромний внесок у розвиток феміністичного руху в Україні.

Наступною важливою людиною, яка посприяла моєму розвитку, стала неймовірно професійна та сильна духом жінка — моя редакторка Леся Ганжа. Маючи великий досвід роботи, вона менторила мене, редагуючи не надто доладні статті, які я писала на початку.

Фото Оксани з командою журналістів

Все розпочалося з мого аналізу виборів до місцевих рад на Тернопільщині, де я виявила, що мерами міст стали лише 2 жінки, на противагу 11 чоловікам на аналогічній посаді. Я збирала інформацію з відкритих джерел та оформила дані в інфографіку. Наступною роботою було інтерв’ювання людей, які мають досвід у створенні статей для Вікіпедії. Мета: навчити молодих політикинь заявляти про себе, а також сприяти тому, щоб самі жінки створювали більше статей про видатних українських жінок минулого.

Далі мені довірили взяти інтерв’ю в депутатки Тернопільської обласної ради, провести онлайн-інтерв’ю з Оленою Малаховою (тодішньою радницею міністерки освіти та науки України), а також відвідати Тернопільську обласну державну адміністрацію, щоб дізнатися, які програми мають чиновники у сфері боротьби із домашнім насильством.

Локальні політикині як приклади стоїцизму

Кожна стаття була цікавим завданням для мене, але найбільше запам’яталася дорога до Підгайців, де я мала поспілкуватися відразу з трьома політикинями. Це було холодного січневого дня, і я їхала автостопом, щоб зекономити гроші на дорогу. Крізь шибки вікна проглядалися дерева, вкриті інеєм, а на вулиці був тріскучий мороз. Якщо ж залишити ліричні відступи, то це був перший раз, коли політикиня не захотіла зі мною зустрітися і відповідала на мої повідомлення у доволі зверхньому тоні. На щастя, мені все-таки вдалося поспілкуватися наживо з двома очільницями: районної ради (Іриною Баран) та міської ради (Тетяною Левкович). Жінки вразили мене своєю згуртованістю, мотивацією та великим бажанням змінювати громаду на краще.

Взагалі, я вважаю, що з політикинями найнижчого рівня (села чи невеликої громади) найцікавіше говорити, бо вони найбільш обмежені в ресурсах і їм найтяжче здобувати публічність. Їхні історії часто є непересічними і такими, якими вони не хочуть ділитися на камеру чи під увімкнений диктофон. Дуже часто такі жінки роблять все можливе і неможливе задля досягнення своїх цілей.

Дуже надихаючим стало знайомство з жінками, які потрапили в політику з громадського руху, в якому вони були активними. Такими інтерв’юерками стали Юлія Гвоздович (депутатка Львівської міськради) та Наталія Сербин (кандидатка в депутати Івано-Франківської міської ради). Обидві активно займалися адвокацією жіночих проєктів і брали безпосередню участь у Революції Гідності 2014 року.

Далі у мене були статті про політикинь Вінничини, а завершила я кар’єру журналістки в онлайн-виданні текстом про депутатку Тернопільської міської ради Наталію Шоломейчук, яка була єдиною, хто відгукнувся на мій запит про інтерв’ю.

Варто додати, що моя редакторка Леся Ганжа, яка була для мене рольовою моделлю, з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну вступила до лав Збройних Сил України. Там вона служить і досі, захищаючи всіх нас від російської навали.

Мої статті для сайту 50vidsotkiv.org.ua:

  1. Наталя Шоломейчук, Тернопільська міськрада: «Деякі казали: та вона базарниця, що вона може»

  2. Чи є збоченням прагнення гендерної рівності? Про що дискутували в Тернополі

  3. Ірина Колесник, Вінницька облрада: В політиці постійно треба доводити, що ти «залізна леді»

  4. Лариса Білозір, Вінницька облрада: Я вчу громади, як здобувати гранти і вигравати конкурси

  5. Наталія Сербин: «Всю політичну ситуацію в Івано-Франківську контролюють чоловіки»

  6. Юлія Гвоздович, Львіська міськрада: «Сестра вигризла для мене на виборах 13 голосів»

  7. Ярослава Білан: «Люди обирають лідерів свого села, а не партії»

  8. Фотовиставка, кіно та прийоми самооборони: як пройшов «Дівчата Фест» у Кам’янці-Подільському

  9. Жіноча тріада у Підгайцях на Тернопільщині: як три жінки керують містом і районом

  10. Домашнє насильство: що роблять з кривдниками у Тернопільській ОДА

  11. Олена Малахова: Чоловіки є групою, яка володіє привілеями і не хоче від них відмовлятися

  12. Депутатка Тернопільської облради: «Щойно стаєш конкуренткою чоловікові – можеш про рівність забути»

  13. Як потрапити у Вікіпедію? (+ шаблон статті)

  14. Не жіноча робота: на Тернопільщині з 11 мерів міст лише 2 жінки

Статті та відео, за які я отримала нагороди:

  1. https://genderindetail.org.ua/community/comments/zhinko-uyavi-svoe-zhittya-bez-strahu.html — фіналістка конкурсу від ООН «Україна на шляху сталого розвитку»

  2. https://detector.media/withoutsection/article/126101/2017-05-18-lisy-ukrainy-v-rezhymi-onlayn — фіналістка конкурсу від World Bank “Правозастосування в лісовому секторі України”

  3. https://youtu.be/hTHwmD-riTs — 2-ге місце у конкурсі відео-робіт від Жіночого консорціуму України